- завойовник
- [завойо/ўниек]
-ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
завойовник — а, ч. 1) Той, хто бере участь у підкоренні, загарбанні країн, поневоленні народів силою війська; прот. визволитель. 2) перен., чого. Той, хто проникає в таємниці чого небудь, розвідує, підкоряє що небудь невідоме, неосвоєне … Український тлумачний словник
завойовник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Перевертни — Перевертни … Википедия
завойовництво — а, с. Насильницькі, загарбницькі дії завойовників … Український тлумачний словник
завойовниця — і. Жін. до завойовник … Український тлумачний словник
загарбник — а, ч. Той, хто насильно захоплює що небудь; завойовник … Український тлумачний словник
вторгатися — 1) = вторгнутися (у що про ворогів, наїзників, завойовників силою проникати до країни, міста тощо), у[в]диратися, у[в]дертися, у[в]риватися, у[в]вірватися, у[в]ломлюватися, у[в]ломитися 2) див. утручатися … Словник синонімів української мови
загарбник — (той, хто силоміць захоплює чужу територію, поневолює інші народи), завойовник, аґресор, нападник, конк(в)істадор, підкорювач, покоритель; інтервент (учасник інтервенції); окупант (учасник окупації); анексіоніст (прибічник анексії); експансіоніст … Словник синонімів української мови